Нам з тобою життя крокувати вперед,
і не знаю, коли я просив так у Бога,
щоб опинитись з тобою біля й серед
увінчаного квітами поля нічного.
І вивчатиму тебе, мов зоряні мапи,
кожну родимку твою цілує мій погляд.
Нас чекають іще мільйонні етапи,
та серед усього складного, я знаю, ми поряд.
Я дивитимусь у вічі, як місяць на море,
торкатимусь вуст, як вітер волосся,
я стану теплом серед зимного горя,
і ніжним тіньочком у палючого сонця.
Я поряд з тобою в будь-які миті,
як дотик до квітів нічної роси.
Я розчиняюсь у тобі, не втомлюсь говорити,
якої ж ти неземної краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2023
автор: Андрій Лагута