Випити життя своє по вінця,
Як прообраз віковічний зміг,
Не судилось юному Да Вінчі-
В Україні впав скорботи сніг!
Щоб до бою стати в вісімнадцять,
І відтоді завжди у строю!
Ще й з Вовками вірними змагаться,
Хто з них першим буде у бою!
Кароокий ангеле Да Вінчі,
Крила, щоб Вітчизну захистить!
З Україною тебе навічно
Під Бахмутом пов’язала мить!
Молодість - підмога командиру,
Вибухи від голосу тремтять,
І втікають жаб’ячі мундири,
Та трясеться їх рептильна рать!
Ми Бахмут звичайно відбудуєм,
Стільки вулиць разом назвемо!
А вороже безсердечне дуло
Назавжди бетоном заб’ємо!
31.05.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: Микола Серпень