Стинає серце молоточком пульс
Чи це від літ, чи вікової втоми,
А може просто хтось отут загруз,
На проміжку життєвої дороги?
Душевна самота тягнула віз,
Та луснули натягнуті тривоги
І виріс на пустій дорозі ліс.
Ліс небажань, зневіри і облоги.
Непрохідний, безлюдний і чужий…
Нема ні сил, ні віри, ні надії…
Щоб ліс рубати мало лиш сокир...
Потрібно мати у душі Месію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: Neteka