Альо!? Люська?! Що сі стало? Вік би тя не бачить!
Шуба норкова і буси... А чого ти плачеш?
Згинув Ваня на війні? А чого поперся?
Хто ж вам винен, що дурні?!
Ой, не тра про серце!
Як сиділи ми в підвалі - не забулося мені!
-Я на танкє єду у Валє, возьмьом Кієв за три дні!
А я Ваньку так чекала! Коктейль колотила!
Не доїхав... Так і знала! Колеса спустили!
Стань но ближче до екрана... Ну ти і зараза!
В твоїх бусах я впізнала свого унітаза!
Та яка там бірюза? Люська, не патякай!
На вітрянку слабував внук - мастила сраку...
Був в зеленці унітаз... Я зразу впізнала!
Унітаз - на сувеніри! Ну я так і знала!
Я все думала: ну нащо ви у нас їх крали?!
Дикуни якісь... На буси Ваньку обміняли!
Валентина Дацко/Урода
01/06/ 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: Гонорова пані