Де дівся мій унітаз?

Альо!?  Люська?!  Що  сі  стало?  Вік  би  тя  не  бачить!
Шуба  норкова  і  буси...  А  чого  ти  плачеш?
Згинув  Ваня  на  війні?  А  чого  поперся?
Хто  ж  вам  винен,  що  дурні?!
Ой,  не  тра  про  серце!

Як  сиділи  ми  в  підвалі  -  не  забулося  мені!
-Я  на  танкє  єду  у  Валє,  возьмьом  Кієв  за  три  дні!
А  я  Ваньку  так  чекала!  Коктейль  колотила!
Не  доїхав...  Так  і  знала!  Колеса  спустили!


Стань  но  ближче  до  екрана...  Ну  ти  і  зараза!
В  твоїх  бусах  я  впізнала  свого  унітаза!
Та  яка  там  бірюза?  Люська,  не  патякай!
На  вітрянку  слабував  внук  -  мастила  сраку...

Був  в  зеленці  унітаз...  Я  зразу  впізнала!
Унітаз  -  на  сувеніри!  Ну  я  так  і  знала!
Я  все  думала:  ну  нащо  ви  у  нас  їх  крали?!
Дикуни  якісь...  На  буси  Ваньку  обміняли!

Валентина  Дацко/Урода
01/06/  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: Гонорова пані