Чому війна? Як завжди - за гріхи...
Слова ненависті, як камінці, кидали
Один у одного. Як в банці павуки
Кусалися. І берегів не відчували
Ріки свого нікчемного життя,
Що дав Господь для щастя і любові...
Та не було між вами каяття...
І все це починалося на крові...
Романтики творили революцію,
Негідники збирали всі вершки!
Буяла політична проституція
З чієїсь дуже легкої руки...
Домовитись хтось обіцяв хоч з чортом
Про мир поганий, тільки б не війна...
Суперництво щоб було тільки в спорті!
Була тим обіцянкам гріш ціна...
Чому себе ви жертвами назвали
Цієї недолугої війни?
Ті, що із лісу вовка викликали!
Життями платять ваші дочки і сини...
Живі все втратили, що мали -
Війна забрала сон, роботу, дім.
Повірили наївні в клоунаду -
Забули істину - по вірі буде всім!
Так важко світ і Бога полюбити,
Коли в серцях ненависть на віки.
Бо мир - коли батьків хоронять діти,
Війна - коли, на жаль, дітей - батьки...
01.06.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: Finist