Солодкий запах липи.
Червневий буйноцвіт.
За мир німа молитва,
надій стрімкий політ.
На хвилях часоплину
замішаний настій.
І присмаки полину
у посмішці простій.
Вдивляєшся із болем
у довгі списки втрат:
хто пав на полі бою,
кого замучив кат.
І бачиш все ясніше:
уразливе життя.
Бажаєш тільки тиші
та трохи співчуття.
Крізь біль та жах струмує
наш час, як та вода.
Свій голод не втамує
напівгнила орда.
Ми, сам на сам з війною,
долаємо свій шлях
з молитвою німою
та вірою в серцях.
Війна, сирени й... квіти –
це несумісна суть.
Та знають навіть діти,
що Перемозі буть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: Денисова Елена