Схиляю голову я перед ЗСУ,
Що вершать долю неньці Україні,
За те, що я на світі ще живу.
Готова стать пред ними на коліна.
За них мої молитви і пісні,
Адже бійці нам сон оберігають
І дні, і ранки росяно-ясні,
Хоча десятий рік війна триває.
Печаль ховаю в зморшку на лиці
Й молюся часто, ледь не щогодини,
Аби живі були усі бійці
І Перемогу принесли в родини.
Молюся, аби згинув супостат,
Який ступив на землю Українську.
Пред ЗСУ задача непроста,
Та віриться, що це під силу війську.
18.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: Ганна Верес