Вже відцвів під вікном бузок,
Заростає від стежки слід.
І не чути смішних казок,
Що розказував колись дід.
Вже не рветься вишневий цвіт
На пахуче п'янкий букет
Не мурчить чорно-білий кіт,
Й вірний пес вже мене не жде
І не лине уже з вікна
Запах яблучних пиріжків.
Не п'янить, як колись, весна,
Не лунає веселий спів...
І куди ти, дитинство, мчиш?
У який такий дивний край?
Повернися хоча б на мить
На хвилиночку завітай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2023
автор: Alionbug