Дива

От  знову  чути:"Дива,  дива!"
Чомусь  так  бажано  чудес
Зашити  б  порвані  вітрила  
Я  б  став  багатим  мовби  Крез.
В  моїй  скарбниці  сонця  сяйво,
Легенький  вітру  подих,  трепет.
Та  листя  серед  ночі  лепет  
Ось  віддзеркалення  у  річці
Хмарин,  що  збігли  серед  неба
Та  по  сріблястій  тихій  стрічці
Я  чую  хвиль  тихенько  плескіт.
То  може  знову  водянці
Співають  нам  пісень  журливих  
Чи  мавка  з  хлопцем  наодинці
Розмов  веде  та  полохливо
Благає  щастя  та  на  долю
Чи  мріє  збігти  від  неволі.  
Або  ж  то  знову  громовиці  
З  небес  гримлять  та  краплі  шлють
Чи  хмар  до  танців  знов  ведуть.

О.  Демченко
29.05.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2023
автор: Dema