Несе мене вітер -
Невагому істоту,
Крихку та невинну -
Але з силою волі
Невпинною у
Невідомі краї.
Вітер крізь Землю
Цілую мене підхопив -
Безрозмірного, але живого
Та існуючого, що
Бажання має свої.
Вітер - без форми, всесильний,
Як бог... Мій супутник
Непереможний, хранитель -
Понесе мене
Жити туди, де
Посерти ніхто вже
Не може, там - де
Вічність королевою є.
Вітер й розкаже
В кінці, чим є насправді
Утопія. Подорож ще
Й скінчиться тоді.
Вітер покине мене,
Не повернеться більше ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2023
автор: KunYKA