*****
Ой, пекуча туго,
Чом же душу туго
Тиснеш ти мою
Й серденько проймаєш
І безжально краєш,
Наче ніж? Стою
Я собі й гадаю.
Тугу відчуваю
Темну та гірку,
Бо моя країна –
Мати-Україна
Доленьку важку,
Що прийшла, зазнала.
А вона й не знала
Те, що готувавсь
Ворог злий напасти.
Тої тьми-напасти
Все ж не ізлякавсь
Нарід* України.
Навіть хай руїни
Будуть по війні
І не всі додому
Вернуться, нікому
В ці важкії дні
Думка та лихая,
Як й ворожа зграя,
Здатись – не спаде.
Перемога ж згодом
До усіх нас ходом
Впевненим прийдé.
*На́рід – діал. Народ
Євген Ковальчук, 13. 04. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2023
автор: Євген Ковальчук