Промова пана Хвиля-Коцького на закритті цвинтаря

***
Скажу  вам,  вірнії  брати,
Котрим  повірю  сам:
Щоб  радісно  життєм  пройти
Не  зраджуй  небесам.
***
В  останні  миті  сприйняття  
Когось  охопить  жах  :
Коротший  шлях  до  небуття  
Аніж  у  черепах.
***
Забудуть  друзі  й  вороги  
Або  не  стане  їх.
Не  спімнуть  серцю  дорогі,
Коли  вже  подих  стих.
***
Свій  кожен  день  живи  мов  рай
Для  тебе  вже  настав.
Бо  хто  перешагнув  за  край,
Не  залишив  застав.
***
Живим  не  чутно  їх  слова,
Буцім  крізь  товщу  вод.
Що  у  кішені  насував  -
Згріб  інший  ідіот.
***
Твердь  нездоланну  відпусти,
Відчуй  незримий  знак.
Жага  та  думка,  воля  з  тим,
Нудьгу  здолати  як.      
***
Честолюбивий  шлях  страждань
Не  вартий  метушні.
В  кінці  якої  гострий  жаль,
Як  Завтра  скаже  «Ні»...  
***
...Два  пса  і  кіт  -  то  увесь  загал,
Що  був  на  закритті.
Довольні  дуже  -  пан  згадав
Їм  корму  принести.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2023
автор: Олесь Ефіменко