О, море, життеве це море –
вітрило на часі нас зве,
В твоїм неосяжнім просторі бездоннім
на хвилі попутній пливем.
Ось чайки сміються в блакиті,
мов радість й притулок нас ждуть,
А дні чередою нас мчать непомітно
крізь бурі, здрімнуть не дають.
Здається є пристань спокою,
чекай же великих проблем –
Летючим голландцем тут фата-моргана.
З народженням, парад-алле…
04.06.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2023
автор: Променистий менестрель