Притихла, ніби пташка полохлива.
Зізнаюсь вітру- боляче мені .
Пекуча звада загубила жниво
У кіптявому горлі- черіні.
Зізнаюсь тільки вітру, він, напевно,
Мій сполох чим подалі віднесе,
Посіє по росі надії зерно,
Що лунко зійде звуками пісень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2023
автор: Горова Л.