Горобчик
Бабця, якось на городі, грядочки копала,
Два десятки хробачків різних назбирала,
Склала здобич у відерце, поклала скраєчку –
Поласують мої кури і знесуть яєчко!
Біля бабці, цвінь-цвірінь, горобчик крутився,
Щебетав щось, цвінь-цвірінь, на гілку вмостився,
Посміхнулася вона, не знала старенька,
Що у того цвіркуна чимала сімейка.
Той горобчик, цвінь-цвірінь, відерце примітив,
І усіх тих хробачків виніс своїм дітям,
Бо в маленькому гніздечку, у таємнім місці,
Пуцьвірінки жовтороті дуже хочуть їсти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2023
автор: Костянтин Вишневський