За що кохаю, ангел мій
У цій земній прийдешній долі?
А корабель пливе – тих мрій:
„Святая Анна”, в нашій волі.
Підводний камінь, рифи ждуть –
Чого в житті лиш не буває?
Пливи і обминай біду,
І не кажи, що все ти знаєш...
Та спокій час від часу сниться,
Бо „оглядовий” не дрімає
І як тим хвилям не гніздиться –
На себе Оберіг приймає...
За що кохаю, ангел мій?
Все ж корабель на Небо сплине.
Хай світла сага з милих вій
В краю Грааль нас знов зустріне...
23.02.2006р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2023
автор: Променистий менестрель