Єнчі часи, єнча мода,
Нє, за патлами не шкода,
Відійшов й в півметра кльош,
Цайґ, кремплін і макінтош.
Капелюх, кірза, кальош
Всьо вже накше, хош не хош.
Всім в часи ті сє здавало,
Що акраз найліпше стало,
Що лиш в сім траба ходити,
Лиш такі шєпки носити.
Хоч з андатри, хоч з крілє
(норка лиш на весілє),
Шаль махер чи з кашеміру
І сорочка по ковні́ру
Виложе́на була ззовні
Із єлону чи з бавовні.
Плащ ґумовий, вокуляри
Й на платформі моцні шкари,
Дипломат в руці мов бути
І транзистор би всьо чути.
В дівчєт чоботи-чулок
Й міні майже по пупок,
Джінси внизу́ з копійками
Чи молнія й за ногами
Цокотіло і курило
Хто в дудочці - всіх смішило.
Як се? Во тако ходити?
І навіть си клин не вшити!
Зуби золоті, шеньйон
Ще хімію, як бальо́н,
Тра на голові зробити
Би по моді лиш ходити.
В штруксі, замші і балоні
Плащ в рукави по долоні,
Пижик, нерпа, нутрія...
Вся легка індустрія
На то кантувала
Би людина вбрала,
То, що було в моді
(навіть на городі).
Нинька ніц сє не змінило,
Всьо на лисо сє зголило,
Всі навиворіть сє вбрали
Й в дудочках ходити стали.
Кепка - чим довший дашок
І мобілка, як шнурок,
Без айфона, нє! Ні, ні!
Всюда, навіть до свині.
А мо хто мені позвоне,
Чи SMS забубоне?
А забув чи розрядивсє!!!
Щитай світ вже заваливсє.
Мода... Мода...
Часу шкода,
Аби вгнатисє за нев.
От такі справи́ пся крев.
07.06.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2023
автор: Олекса Терен