КАХОВСЬКИЙ АПОКАЛІПСИС

КАХОВСЬКИЙ  АПОКАЛІПСИС

Каховський  апокаліпсис…  Біда…
Біда,  яку  орда  для  нас  зробила,
Нема  там  і  пташиного  гнізда  –  
Усе  орда  проклята  затопила.

Перлина  степова  тепер  в  воді,
Міста́  і  се́ла  стали  під  водою,
Та  прощення  не  буде  цій  орді,
Бо  в  нас  уже  роки  нема  спокою.

Ці  не́люди  пішли  на  крок  такий,
Створила  паскудь  екокатастрофу.
Який  же  ПЕРЕМОГИ  шлях  гіркий…
Йдемо́  усі,  неначе  на  Голгофу.

За  що  нам,  Боже,  кара  аж  така?
За  що  нас  знищують  у  різний  спосіб?
Чому́  не  всохне  ірода  рука,
Яка  вбиває  українців  й  досі?

Чи  зважить  хоч  на  це  тепер  весь  світ?
Чи  хоч  тепер  весь  світ  заб’є  тривогу?
Та  скільки  нам  побачити  ще  бід,
Аніж  побачим  нашу  ПЕРЕМОГУ?

Каховський  апокаліпсис…  Це  жах,
Що  може  ще  страшніше  спричинити,
Де  гине  все  живе  в  нас  на  очах,
Й  ніхто  не  взявся  вбивцю  зупинити.

Чи  б́айдуже  так  світові  до  нас?
Чи  це  тому́,  що  це  не  їх  торкає?
Та  чи  прийде́  для  вбивць  розплати  час?
А  світ  за  всім  лишень  спостерігає.

Каховська  катастрофа  на  роки,
І  наслідки  покажуться  болючі,
А  все  це  від  ординської  руки́…
Та  світ  мовчить  про  нелюдів  смердючих.

Ми  жити  хочемо!  Всевишній,  нас  почуй!
І  зупини  убивць  із  оркостану,
А  світу  очі,  Боже,  ти  роззуй…
Благати  я  про  це  не  перестану.

08.06.2023р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР