Сяйнула сонцем золотим,
Якусь надію зворушила
І зникла десь за святом тим.
Та я нові змайструю крила.
Пройду крізь холод і крізь біль.
Ти – згадка добра, може, й мрія.
Із некоханням звідусіль
Свободу маю вітровію.
Ось жаль майнув, як ґайстра тінь.
Люблю я складнощі нівроку.
Сльоза не стане, мов струмінь.
Так, як екватором пів кроку.
Іду один. Десь ти ідеш.
Одно, що ціле, – це погода.
Вона мене у світ веде,
Вона ж і мрія, що на споді.
8 червня 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985562
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2023
автор: Ти-2