Маю потребу сказати тобі,
Що я - узбережжя біля моря,
А ти - хвиля цього моря,
І без вільності я не знаю, як жити.
Така була природа нашого обійму,
Твої долоні, де зігрівався світ,
Морські простори, де вітер грав з волоссям,
Лінія горизонту, де ми злиті.
Ми - образи, здатні на безмежність,
Ми - прагнення до нескінченності,
Ми - вільні, як розлите морське джерело,
Ми - назавжди пов'язані тільки собою.
Ти, море, навчила мене бути вільною,
Відкрила серце для незліченних мрій,
І в тихому шепоті хвиль на березі
Знайшли ми свою безмежну свободу.
Автор: Софія де Мелло Брейнер Андресен
Переклад з португальської: Кхонгсаван Прін Сапарат
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2023
автор: Кхонгсаван Прін Сапарат