Я примушу себе забути
Того кохання всі пригоди,
Щоб мені для душі ковтнути
Лиш ковток нової свободи.
Я примушу себе забути
Обличчя дівчини тієї,
Щоб її голос не почути,
Не зітхати лише про неї.
Я примушу себе забути,
Але так реальні бажання,
Що вже так неможливо бути
Навіть добу без сподівання...
Написано: 23.12.2015.
Відредаговано: 08.06.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2023
автор: Мирослав Манюк