Скажи мені, сива тополе,
Чи чуєш ти шепіт світанку?
Чи бачиш ти макове поле,
Що в сонці купається зранку?
Чи віриш пророцтву зозулі,
Яка заливається плачем?
Чи вклякла від вражої кулі,
Що в тіло застрягла неначе?
А може ти просто заснула
У час, коли стихли тривоги ?
І мариш у снах про минуле,
І спокою просиш у Бога.
Верхівкою хмару лоскочеш .
Сміється та, мовби дитина.
От тільки зізнатись не хоче
Чи піде біда з України.
Скажи мені правду, тополе,
Утіш мою душу невтішну.
І я обійму тебе кволо,
Чоло до кори притуливши.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2023
автор: Сілецька-Васильєва Яна