Прощавай, маленький друже…

Прощавай,    маленький  друже:
кіт  рудий  чи  білий  пес…
Ти  хотів  так  вижить!  дуже!
в    день,  коли  зірвали  ГЕС…
Ти  з  останніх  сил  тримався,
у  холодній  плив  воді…
Тільки  берег  віддалявся,
ти  від  страху  весь  тремтів.
А  води  –  все  більше  й  більше.
Вже  й  плисти  нестало  сил.
Відчайдушний  крик  –  і  тиша.
Трохи  волонтер  не  встиг…
Під  нестримною  водою,
в  каламутній  глибині,  
серцем  ти  лишивсь  зі  мною,
вірний  в  щасті  та  біді…
Ти  пробач  –  не  врятувала.
Бо  човна  не  підтягла.
Я  з  тобою  помирала.
І  під  воду  теж  ішла…
Я  твою  тримала  лапку
до  останнього  в  руці.
Десь  на  райдузі,  малятку,
ми  зустрінемось  усі…
Я  тебе  у  мокрий  носик
поцілую,  як  завжди.
Кіт  рудий  чи  білий  песик,
вже  біжу,  біжу,  зажди…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2023
автор: Маргіз