Ти плачеш, Україно, гірко плачеш.
За рідний свій знедолений народ.
За жодну свою доньку - не пробачиш.
За сина - проклянеш москальський род!
Тобі болить, тобі пече у грудях
від тих смертей і від людських страждань.
Ти в розпачі: напали орки люті.
Не плач. Ти сильна, Україно. Чуєш, встань!
Ти плачеш, моя ненько. Знову плачеш...
Як плакала в колисці, ще дитям.
Настане час і ти сповна віддячиш,
розквітнувши, своїм захисникам.
Не плач...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2023
автор: Маргіз