Баран з чайкою веде словесну війну
Хоче її затоптати брудним копитом.
Взяти на круті роги, за любу ціну...
Через птах передає вітання -транзитом.
Крутий задавака є великим понтом,
Пише писульки у світ і робить рекламу.
Щоденно в олжі, і брехні ревить скотом...
І творить язиком життєву мелодраму.
В чайки крила, вона вільна -вільна пташка...
В політ злітає, як нападає дикий звір.
Шукає в небо путь ,коли її важко...
В блакиті сонця набирає сили безмір.
Баран волає, рече голосом диким...
І хоче довгим язиком ранити чайку.
Він без мізків в люті, є злюка ,жорстоким...
Кличе ослів, і кіз ,щоб ті творили лайку.
Від заздрощів в людини є стільки люті,
Що до слави іде через лжу, словесний бій.
Баран здичів у стайлі в лайні-конфетті
Піниться від злості, щоб завдати -мордобій.
В чайки вільні крила, високо літає...
Ослу, і козі її умом не досягти.
Хто в житті овечу шкуру закладає...
Із тим ніколи, спільну мову - мир не знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2023
автор: Чайківчанка