Ув оці чужому – піщинку помітно,
А щодо свого, то затишшя і гладь.
Як правити важко написане-рідне,
Та просиш найкращого: глянь і порадь.
І рій помилок відступає одразу,
Аж гордощі успіхів перших беруть!
Майстерність не прийде крізь біль та образи,
Дошкульні насмішки - не в користь перу.
Розгублена творчість – то зверхності «метра».
Ці поштовхи крилам не вкажуть на злет.
А кпини й наругу вразливим не стерти,
Як виграш – тактовне втручання, не зле.
Поллються свідомо і ямби, й хореї,
Такі недоступні недавно чомусь.
Але – не ламай… Творчі травми не склеїш,
Учитель для учня натхненник і Муз.
Вся істина, знаю, в полеміці, спорах.
Та проти слабкого – не кидайся в бій.
Як учень вершину Олімпу підкорить,
То честь і хвала буде, Майстре, тобі!
/амфібрахій/
Кадр із фільму "Джейн Остін" у головній роль Енн Гетевей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2023
автор: Білоозерянська Чайка