Янгол

                                                                           [i]І  кожен  воїн  повернеться  додому…
[/i]
Скінчи́ться  війна,  як  побачиш  мене  на  звороті.
Крилатою  стане  жива  синьоока  зола.
Я  обійму́  тебе,  хай  і  наза́вжди  в  польоті,
Я  повернуся…в  очах  ще  не  знано-дитя.

Ти  носиш  продовження  нашого  сіяно-літа.
Чую  в  небессі,  як  б’ється  його  простота.
І  здушені  сльози  –  ріка,  що  надійно  замита,
Здіймаються  вгору,  по  тишу  свого  маяка.

Я  буду  з  тобою,..  з  дочко́ю  чи,  може,  із  сином.
Ви  двоє  для  мене  як  подих  у  витоці  рам.
Назвуся  незвично  –  твоїм  оберегом  і  дивом,
Затяжно  впишуся  у  кригу  віддалених  брам…

Тілесне  проходить,  а  світ  залишається  світом.
Душі  пірнають  у  свій  оберемний  акорд
І  стеляться  поряд  із  рідними  кованим  житом,
Я  знову  із  вами…наза́вжди,  навік,  на  зворот…
                                                                                               03.06.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2023
автор: Сара Ґоллард