СВІТЕ, ПРОБУДИСЬ
На шляху із ГЕС вода
Все підряд змиває.
Люди добрі, в нас біда,
Все живе вмирає!
Світе, очі вже відкрий,
Винних добре знаєш,
Воду ти із слів не лий.
Ти ж не потопаєш…
Потонув Херсон в воді,
А з ним – й Гола Пристань,
Та й Олешки у біді,
І це правда чиста.
Та не бачиш ти чому́сь…
Чи не хочеш бачить…
Я в свої́х здогадках б’юсь,
Що усе це значить.
Чом же, світе, ти черстви́й
До біди́ і ли́ха?
Знаєш добре, хто правий
Й споглядаєш стиха.
Правді в вічі подивись,
Світе, пробудися!
Хоч тепер змилосердись,
Хоч тепер озвися.
11.06.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР