І ЗНОВУ ТРИВОГА

І  ЗНОВУ  ТРИВОГА

І  знову  спо́кою  нема,
І  знову  в  нас  звучить  тривога,
Будь,  Боже,  з  нами  усіма,
Хай  МИРОМ  встелиться  доро́га.

Не  допусти,  молю́,  біди́,
Не  допусти  вогню,  ударів,
Хай  не  лишають  в  нас  сліди,
Бо  це  не  звуки  від  фанфарів.

Верни  їх,  Господи,  туди,
Звідкіль  вони  до  нас  злітають,
Біду,  Всевишній,  відведи,
Хай  в  нас  життя  не  забирають.

Верни  їх,  Боже,  в  оркостан,
Верни  бляшанки  ці  додому,
Нехай  збирає  їх  тиран,
Хоч  всі  за  раз,  хоч  по  одному.

Не  потребуємо  ми  їх,
Птахів  лиш  наших  хочем  бачить,
Верни,  Всевишній,  їм  усіх…
Наш  нарід  то́го  не  пробачить.

Тривога,  страх  і  укриття,
Молитва,  відчай  і  зневіра,
Врятуй  нам,  Господи,  життя,
Бо  лиш  на  нього  в  нас  офіра.

11.06.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР