Йшов я ранці на роботу,
І придбав собі турботу.
Вроді грім мене прибив,
В мить дівчину полюбив.
Мільком на неї подивився
Ніби світ увесь змінився.
Я невдовзі оженився,
Будь-то іншим народився.
Вранці очі відкриваю,
Дружину гарну поруч маю.
І радію й веселюся,
Та за минулим я журюся.
Я був вільний як козак,
Все робив і сяк, і так.
Ніхто зі мною не перечив
І не чув порадні речі.
Співав в голос пісню Мурку
А в ложці я гасив окурки.
Ковтав потрохи оковиту,
Їжу коштував не ситу,
Раз чи два вкусив
І гірким пивом її запив.
Ходив часто на рибалку
На Дніпровський пляж - Наталку.
Нині маю заморочку,
Ходжу ніби по шнурочку.
Поради жінки йдуть завчасно,
Віддихати став нечасто.
Домашні справи лягли на плечі,
А послуги стали дорожнечі.
Та не втрачаю я надію
І за минулим не жалію.
Я ще тебе не знав,
А уже тебе кохав.
Ласкаве слово маю,
Свою дружину я кохаю.
2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2023
автор: Сокол