Голодомор готують вже всесвітній

Голодомор  готують  вже  всесвітній
Сіонські,  ззовні  милі,  упирі,
Занапастивши  землі  самі  плідні
Потопом  гідро-    й  радіонуклідним,
За  [i]протоколами[/i]  сліпих  поводирів.

https://lib.misto.kiev.ua/POLITOLOG/AE/protokoly.dhtml


Селянинов  А.  Тайная  сила  масонства

Брати!  Тисяча  знає  про  існування  таємного  союзу,  що    вісімсот  років  уже  триває  боротьба  народу  ізраїльського  за  вседержавність,  яку  було  обіцяно  Авраму,  але  вихоплено  в  нього  Христом.

Зневажений  і  знехтуваний  ворогами,  під  страхом  смерті,  принижень  і  усіляких  на­сильств  народ  Ізраїлю  проте  не  знищений.  Якщо  він  розсіяний  по  всій  землі,  то,  отже,  уся  земля  і  має  належати  йому.

Наші  вчені  впродовж  сотні  років  з  непо­хитною  невтомністю  ведуть  священну  бо­ротьбу;  наш  народ  безустанно  піднімається  після  падіння.  Могутність  його  зростає  і  поширюється.  Hам  належить  той  бог  зем­ний,  якого  з  відразою  і  скорботою  відлив  нам  бог  у  пустелі  ...  той  золотий  ідол,  перед  яким  всі  схиляються  і  якого  всі  дуже  люб­лять.  Коли  ж  земне  золото  стане  винятково  нашим  надбанням,  влада  перейде  в  наші  руки,  і  тоді  виповниться  обіцяне  Авраму.

...Золото!  Воно  вседержавність  на  землі,  воно  —  сила,  радість,  винагорода.  Ось  таємниця  кабали...  ось  найголовніша  наука  про  дух,  що  керує  світом...  от  уся  май­бутність!

Вісімнадцять  століть  належали  нашим  ворогам,  але  наступні  вже  належатимуть  нам!

Справедливо  можемо  пишатися,  що  те,  до  чого  прагнемо,  вже  дуже  близько  і  наше  майбуття  забезпечене...

Оскільки,  на  щастя,  минули  ті  чорні  і  сумні  дні,  коли  євреїв  переслідували...  Прогрес  цивілізації  у  християнських  наро­дах  служить  нам  найкращим  захисним  щи­том  і  ні  в  чому  не  заважає  нашим  уст­ремлінням.

Розглянемо,  лишень,  і  розберемо  уважно  матеріальні  достатки,  якими  може  розпо­ряджатися  єврейське  покоління.  У  Па­рижі,  Лондоні,  Відні,  Гамбурзі,  Неаполі,  Римі,  у  всіх  Ротшильдів  і  в  багатьох  інших  великих  містах  Європи  євреї  володіють  кількома  мільярдами  франків;  попри  те,  у  будь-якій  більш-менш  значній  місцевості  є  також  євреї,  які  тримають  у  своїх  руках  оборот,  гроші,  промисли,  торгівлю  і  земле­робство  місцевості  і  прилеглих  околиць.

Нині  пануючі  царі,  королі  і  князі  забор­гували  по  вуха  на  утримання  величезних  армій.  Біржа  регулює  ці  борги;  якщо  ж  ми  заволодіємо  біржею,  то  значно  наблизимо­ся  до  влади  в  державі.  Тому  треба  полегши­ти  позики  уряду,  щоб  усе  міцніше  і  міцніше  тримати  його  у  своїх  руках.  За  капітали,  які  ми  даємо,  потрібно,  наскільки  це  мож­ливо,      брати      в      заклад      залізниці,      адміністрацію,  податки,  ліси,  фабрики  й  усілякі  ренти.

Землеволодіння  залишається  завжди,  так  би  мовити,  залізним  довговічним  надбан­ням  у  кожній  країні.  Звідси  випливає,  що  необхідно,  наскільки  можливо,  набувати  поземельну  власність,  і  чим  більше  зуміємо  вплинути  на  розподіл  великих  маєтків,  тим  легше  вони  потраплять  до  на­ших  рук.

Під  приводом  полегшення  бідних  про­шарків  увесь  тягар  державних  і  мирських  податків  потрібно  звалити  на  хліборобів.  Як  тільки  володітимемо  землею,  уся  праця  християнських  робітників  дасть  нам  не­звичайні  прибутки.

Праця  була  і  є  рабом  спекуляції;  проте  експлуатація  праці  і  зумовлений  цим  вплив  є  слугами  розуму...  Хто  ж  може  запе­речувати,  що  євреї  не  мають  розуму,  сприт­ності  і  хитрості?

Haш  народ  гордий,  схильний  до  нестрим­ної  пихи  і  любить  розкіш.  Де  світло  —  там  і  тінь;  не  без  підстав  Бог  обдарував  нас,  свій  обраний  народ,  жвавістю  розуму,  хитрістю  лисиці,  соколиним  поглядом,  пам'яттю  со­баки,  працьовитістю  мурахи,  об'єднанням  у  товаристві  і  солідарністю  бобра.  Ми  були  у  Вавилонському  полоні  і  все-таки  стали  тепер  могутніми.  Наш  храм  упав,  але  ми  звели  тисячі  інших  храмів.  Тисячу  вісімсот  років  ми  були  в  рабстві,  а  сьогодні  ми  пере­росли  головою  всі  ті  народи,  які  ставилися  до  нас  з  презирством.

Кажуть,  що  безліч  євреїв  хрестяться.  Це  зовсім  не  шкодить  нашій  справі.  Хрещені  будуть  нашими  пособниками  і  щаблями,  по  яких  ми  вступимо  на  нововідкриті  шляхи,  ще  не  відомі  нам  нині,  оскільки  ті,  які  щой­но  хрестилися,  завжди  нас  тримаються  і,  незважаючи  на  зовнішнє  хрещення,  їхній  дух  і  напрям  думок  залишаються  все-таки  назавжди  єврейськими.

Hacтане  час  —  через  сто  років,  не  більше,  —  коли  євреї  переходитимуть  у  христи­янську  віру,  а  християни  прагнутимуть  стати  євреями,  і  тоді  Ізраїль  відштовхне  їх  з  презирством.

Природним  ворогом  євреїв  є  Христи­янська  Церква,  тому  ми  повинні  всіма  си­лами  намагатися  впроваджувати  в  неї  вільнодумство,  скептицизм,  невір'я,  роз­кол;  повинні  збуджувати  усякі  сварки  і  чвари  між  різними  християнськими  секта­ми.  У  логічній  послідовності  почнемо  зі  священиків,  оголосимо  їм  відкриту  війну,  оточуючи  їх  підозрами  і  глузуваннями,  старанно  слідкуючи  за  ними  і  розголошую­чи  скандали  їх  приватного  життя.

Найбільшим  ворогом  Церкви  завжди  бу­ла  освіта,  що  випливає  з  поширення  на­родних  училищ;  ми  повинні  намагатися  чинити  вплив  на  молодь.  Прогрес  цивілізації  спричиняє  зрівняння  прав  усіх  релігій,  а  цього,  зрозуміло,  достатньо  для  того,  щоб  викреслити  духовні  науки  з  про­грами  християнських  училищ.  Євреї  ж  зуміють  посісти  вчительські  кафедри  в  усіх  християнських  училищах  і  виховних  закладах.

Звідси  випливає,  що  релігійне  виховання  обмежиться  домашнім  колом,  а  оскільки  у  більшості  християнських  сімейств  на  це  не  вистачатиме  часу,  то,  природно,  релігійний  дух  поступово  занепадатиме  і  зрештою  зовсім  зникне.  Позбавлення  Церкви  позе­мельної  власності  призведе  до  того,  що  за  короткий  термін  ці  володіння,  приналежні  урядам,  за  позики  перейдуть  до  наших  рук,  у  чому  ми  не  перестанемо,  звичайно,  відмовляти.  Усі  ці  обставини  сукупно  по­служать  на  нашу  користь  і  для  збільшення  могутності,  якої  прагнемо.

Усяка  торгівля,  поєднана  зі  спекуляцією  і  пов'язаними  з  нею  вигодами,  не  повинна  виходити  з  наших  рук,  бо  це,  так  би  мови­ти,  вроджене  право  євpeїв.  Насамперед  ми  повинні  опанувати  торгівлею  алкоголем,  олією,  хлібом  і  вовною,  а  тоді  в  наших  ру­ках  буде  вже  і  землеробство,  і  все  сільське  господарство.  Ми  зуміємо  доставити  хліб  завжди  й  усім,  проте  якби  виникли  серед  народу  будь-які  невдоволення,  зумовлені  дорожнечею  і  спричиненою  цим  убогістю,  ми  дуже  легко  можемо  звалити  провину  за  те  на  уряди  і  збудити  будь-яке  безладдя,  тому  що  кожна  революція,  кожне  по­трясіння  сприяють  збільшенню  нашого  капіталу  і  наближають  нас  до  одного  разу  визначеної  мети.

Всілякі  урядові  посади  мають  бути  нам  доступні,  і  тільки-но  їх  отримаємо,  спритність  і  запопадливість  єврейських  факторів  різних  класів  і  видів  допоможуть  нам  проникнути  туди,  де  дійсно  зосеред­жені  вплив  і  справжня  могутність.  Зро­зуміло,  що  йдеться  тільки  про  такі  посади,  які  неподільні  з  почестями,  владою,  привілеями  і  пов'язаним  з  цим  прибут­ком,  оскільки  ті  обов'язки,  для  виконання  яких  необхідні  знання  і  праця,  і  які  до­ставляють    помірну    винагороду,    можуть  залишатися  християнам.  Законознавство  для  нас  дуже  важливе.  Адвокатура  —  це  великий  крок  уперед,  тому  що  ця  спеціальність,  яка  веде  до  найвищих  щаблів  службової  кар'єри,  найбільше  поєднується  з  хитрістю  і  спритністю,  що  навіювались  нам  з  малолітства  і  вважали­ся  достоїнством,  і  які  можуть  нам  дуже  до­помогти  в  досягненні  влади  і  впливу  сто­совно  наших  природних,  смертельних  во­рогів...  християн.

І  чому  євреї  не  могли  б  бути  міністрами  народної  освіти,  коли  стільки  разів  уже  обіймали  пост  міністрів  державного  май­на?  Євреї  повинні  скрізь  однаково  стати  законодавцями,  щоб  знищити  права  гоїв  (невірних  грішників),  які  шкодять  синам  Ізраїлю.  Ми  ж  зі  свого  боку  залишаємося  вірними  навіки  законам,  які  заповіли  нам  наші  батьки,  тобто  зберігаємо  невблаганну  ненависть  до  ворогів  і  противників  Ізраїлю...  до  християн.

Утім,  ми  тепер  більше  не  вимагаємо  за­конів  для  нашого  захисту,  тому  що  вони  з  так  званим  прогресом  цивілізації  надані  вже  майже  в  усій  Європі.  Цієї  ж  миті  треба  намагатися  одержати  ще  такі  права,  які  бу­ли  б  корисними  виключно  для  нашого  на­роду,  так,  наприклад,  милостивий  закон  про  банкрутство,  затверджений  з  гуман­ною  метою,  зробився  б  у  наших  руках  справжньою  золотою  рудою,  багатшою  за  невичерпні  копальні  Каліфорнії.

Євреї  мають  очолити  всі  спекулятивні  товариства,  не  ризикуючи,  проте,  ніякою  небезпекою,  зумовленою  порушенням  за­конів  країни,  які  вони  завдяки  своїй  спритності  повинні  мистецьки  обходити.  Для  цього  їм  варто  займатися  лише  таки­ми  науками,  які  органічні  з  вродженими  євреям  хитрістю  і  спритністю  і  які  з  цієї  причини  можуть  бути  більш  для  них  ко­рисними.  Євреям  найзручніше  обирати  своєю  спеціальністю  юриспруденцію,  ме­дицину,  музику  і  різні  економічні  науки,  тому  що  ці  спеціальності  неподільно  пов'язані  зі  спекуляцією.  Що  стосується  мистецтв,  то  євреї  завжди  знайдуть  різні  способи  для  належного  прийому  дебю­тантові,  хоча  б  він  був  і  надто  посереднім;  вони  зуміють  оточити  його  значною  мірою  ореолом  примарної  слави  і  заохо­чення.

А  з  наук  —  медицина  і  політична  еко­номія  —  приналежні  нашому  племені.  Лікарю    завжди    доступні    найзаповітніші  сімейні  таємниці...  В  його  руках  —  життя  наших  ворогів.  Про  юриспруденцію  вже  йшлося...  За  допомогою  політичної  еко­номії  дуже  легко  викликати  сумбур  у  го­лові  непосвячених  і  видати  біле  за  чорне,  а  чорне  за  біле.

Ми  повинні  заохочувати  старання  хрис­тиян  замінити  церковний  шлюбний  обряд  простим  контрактом  перед  цивільним  чи­новником,  оскільки  тоді  їхні  дружини  і  дочки  прагнутимуть  у  наш  табір,  куди  їх  приваблюватиме  золото.

Якщо  золото  —  перша  могутня  сила  цьо­го  світу,  то  друга,  мабуть,  преса;  але  що  вона  може  означати  без  участі  першої?  Тому  всі  вищенаведені  принципи,  поради  і  плани  тоді  лише  будуть  виконані,  коли  преса  стане  нам  підвладною.  Унаслідок  цього  євреї  зобов'язані  і  повинні  захопи­ти  управління  щоденною  пресою  у  свої  руки.

Ми  хитрі,  спритні  і  володіємо  грішми,  тож  за  допомогою  усіляких  політичних  журналів  маємо  створити  суспільну  думку  і  керувати  нею  виключно  згідно  з  нашими  видами;  потрібно  критикувати  твори,  сце­ну  і  чинити  вплив  на  наше  суспільство  або  пролетаріат.

Долаючи  цей  шлях  крок  за  кроком,  ми  відтіснимо  християн  від  усякого  впливу  і  продиктуємо  світу  все  те,  у  що  він  має  вірити,  чим  повинен  нехтувати,  і  що  про­клинати.

Повторимо  сумне  волання  Ізраїлю  і  скар­гу  на  утиск,  що  так  довго  нас  душив!..  Тоді  наші  вороги  виступатимуть  поодинці,  до­коряючи  нам  нашими  прагненнями;  але  дурні  й  темні  юрби  будуть  на  нашому  боці.  Ми  ж,  тримаючи  пресу  в  своїх  руках,  мати­мемо  змогу  істину  перетворити  на  непра­воту,  безчестя  звести  до  дійсної  чесноти,  розхитати  недоторканний  дотепер  сімей­ний  лад  і  розбити  його  членів  на  окремі  ча­стини...  Ми  всесильні  тоді  викорінити  все,  у  що  вірили  досі  наші  вороги...  Зможемо  зруйнувати  кредит,  роздмухати  пристрасті,  нав'язати  славу  або  занурити  у  прірву  без­честя  кого  і  що  тільки  схочемо!..  Усе  це  хай  залишиться  відображеним  у  пам'яті  кож­ного  ізраїльтянина!..

Наша  могутність  розів'ється  у  велетенсь­ке  дерево,  гілками  якого  будуть  щастя,  ба­гатство,  могутність  і  розкіш;  статок  буде  для  нас  нагородою  за  нещастя,  небезпеку  і  презирство,  що  вісімнадцять  століть  були  нашою  долею.

Отже,  кожен  ізраїльтянин  мусить  допо­магати  іншому.  Як  тільки  один  виступить  уперед,  нехай  тягне  за  собою  інших;  якщо  ж  послизнеться  його  нога,  нехай  усі  біжать  йому  на  допомогу.  Якщо  кого-не-будь  з  наших  притягатимуть  до  христи­янського  суду  за  порушення  законів  країни,  де  порушник  живе,  то  інші  євреї  повинні  допомагати  йому,  але  тільки  в  то­му  випадку,  якщо  обвинувачуваний  чинив  відповідно  до  законів,  які  керують  наро­дом  Ізраїлю.

Наш  народ  консервативний:  він  оберігає  і  зберігає  релігійні  обряди  і  статути  з  пер­ших  часів  їх  виникнення.  Він  міцно  стоїть  за  рутину;  але  в  нашій  справі  потрібно  на­магатися  не  тільки  брати  участь,  але  навіть  спрямовувати  чергові  реформи  для  покра­щення  матеріального  становища  робочих  і  бідних  класів.  Отже,  ми  повинні  взяти  участь  у  цьому  русі,  але  тільки  зовнішньо,  насправді  ж  маємо  прагнути  спрямувати  цілий  потік  цих  реформ  згідно  з  нашими  завданнями  і  цілями.

Маси,  дурні  й  сліпі,  завжди  добровільно  допускають  керувати  собою  крикунів...  А  хто  краще  і  голосніше  за  єврея  зуміє  горлати  й  осліпляти  глупотами?..  Тому  наші  посідають  першість  у  пресі  й  у  судах  усіх  християнських  народів.  Чим  більше  гуртків  і  зборів,  тим  більше  підстав  для  невдоволень  і  небажання  працювати,  що  зумовить  збідніння  народів  і  їхнє  підпорядкування  владі  тих,  хто  володіє  грішми  або  засобами  до  поліпшення  проле­таріату.  Усякий  рух,  що  має  за  мету  зміну,  збагачує  нас  і  спричинює  занепад  дрібних  володінь,  що  повинні  загрузнути  у  боргах.  Крихкість  основ  піднімає  наш  вплив  і  могутність,  а  тому  варто  сприяти  всякому  невдоволенню  і  потрясінням,  які  звідси  випливають,  оскільки  вони  сприя­ють  збільшенню  наших  багатств  і  набли­жають  момент  досягнень  нашої  єдиної  мети...  тобто  панування  і  верховенства  на  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2023
автор: G-style