Люд, очі в небо підійми


Скіль  усвідомлюють  вину,
Що  мандрівничих  в  час  жорстокий?
А  Всесвіт  зоряним  в  нас  оком.
За  долю  плем'я  не  до  сну.

З  усіх  боків  нам  дзвін  вола…
Багряного  відливу  поле,
Де  маків  знак  в  своїй  є  волі.
Як  тут  лишитись  на  крилах?

Благали:  Боже,  вправ  уми,
ВсьомУ  є  міра,  як  і  межі,
Хай  опадуть  всі  злоби  вежі.
Люд  –  очі  в  небо  підійми…
12.06.2023  р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2023
автор: Променистий менестрель