У своїх почуттях не згублюсь, не зітлію,
прокладу дорогу впевненості і щирої віри.
Я до тебе не знав, чи сильно любити так вмію,
і нема цьому міри.
Я не шукатиму міри.
Навіщо обмеження, навіщо ж кордони?
Розіб’ю всі бар’єри й міцні огорожі.
І на цьому шляху я не знатиму втоми –
інакше не можна.
Інакше не можу.
У своїх почуттях не згублюсь, не зітлію,
стою твердо і бачу щасливе майбутнє,
і від цього хмелію – приємно п’янію.
Ми дещо могутнє.
Ми разом могутні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2023
автор: Андрій Лагута