Гинуть воїни наші, жінки, малюки у колисці...
Другий рік ми ховаємо рашею вбитих людей.
Повстають на поранених люттю серцях обеліски...
Скільки днів ще триватиме безум цей, скільки ночей?
Ми втрачаємо рідних та друзів не тільки від зброї.
Як послухаєш деяких з них, так підскакує тиск:
вони вірують свято у путіна, в "руські" устої –
й більш немає в нас рідних та друзів. Це теж обеліск.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2023
автор: Денисова Елена