Раптово греблю підірвали «орки»
І хвилею накрило сплячий люд.
Несе вода дахи й моторки,
Пливуть паркани звідусюд.
Потік з труби зриває матір
І з нею разом тоне немовля.
На деревах чекають катер,
Хто постраждав від «москаля».
І плачуть навіть ті, хто черствий серцем.
Війну, хто бачив, як горять поля.
Стріляють росіяни по весельцям.
І тонуть ті, чия затоплена земля.
Невідворотна помста України.
Вона могутніше ніж сивий наш Дніпро.
Річка людей, в яких мета єдина,
Щоб захлинувся Путін той, мурло..
13.06.2023 Дмитро Дробін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2023
автор: Дмитрий Дробин