Чому?

Здається,  вже  пізно  питати:  чому?
Здається,  вже  зайве  "нащо",
Їбаш  їх,  як  в  ту  першу  ніч,  тебе  я  попрошу,
Просто  їбаш  їх.  І  не  здавайся.  Нізащо.  

Більше  року  пройшло.  Дев'ять  років.
Але  іще  так  само  багато  "вати".
І  думки  такі  тривожні,  шалені,  глибокі.
Найкращі  віддають  життя.  Аби  усі  навчились  цінувати.  

Театр  -  все  для  ЗСУ,  і  колони  автобусів  біля  Гарнізонного  храму,
А  хтось  живе  так,  наче  тупо  не  помічає  війну,
Ще  й  каже,  що  ми  тут  зайвий  раз  псуємо  настрій,  розводимо  драму.
І  все  по  колу.  Знову  хочуть  забрати  весну.  

Нуль.  Вибухи.  Смерть.  На  свіжих  могилах  -  оберемки  квітів.
Ракети  з  Каспію.  Гинуть  найкращі.
І  нам  не  потрібно  було  війни,  аби  Україну  любити.
Темрява  навкруги.  Непролазні  хащі.  

Через  те,  що  вони  такі.  Не  люди.  Не  знають  жалю.
І  тому  я  -  та,  хто  я  є,  і  роблю  те,  що  роблю.
Через  це  усі  ми  такі.  Відважні.  Не  маєм   страху.
Прокидаємось  під  ПВО.  Ні  на  день  не  лишаєм  броню.  

Я  втомилась  страшенно,  знаєш,
Через  це  і  вона  така.  За  рік  -  жодної  посмішки.
Кожен  день  немов  знову  народжуєшся  і  помираєш,
І  за  Україну  й  Перемогу.  Знову.  Навколішки.  

Чого  ти  фоткаєшся,  блядь,  як  на  портрет?
У  мене  навіть  пес.  Команди.  Українською.
І  у  кишені  знову.  Пачка.  Сигарет.
Будь  з  Україною.  І  не  схиляйся.  Низько.  

У  мене  навіть  кішка  запаковує  посилки.
Я  прогулюю  роботу.  Заради  волонтерства.
А  волонтерка  понад  рік  -  символ  понеділка.
І  душа:  то  в  сльозах,  то  цинічна  і  черства.  

Але  ж  нас  не  зламати.  Все  одно.
Ми.  Тут.  Усі.  Просто  робимо  своє.
Рука  із  фарбою.  Синій.  Жовтий.  Полотно.
І  ворогам  сміємося  в  лице.
       
                          02.05.23  р.  Київ-Львів,  Україна  

!!!  За  можливості  прошу  підтримати  нашу  волонтерську  діяльність,  спрямовану  на  допомогу  ЗСУ.  Помстимося  за  Каховську  ГЕС  разом!  

Кожен  донат  важливий:  

-  бус  для  116  бригади  ЗСУ:
🔗Посилання  на  банку
https://send.monobank.ua/jar/7MGfBgrakz
💳Номер  картки  банки
5375  4112  0632  3102  

-  підтримати  Захисників-акторів  у  складі  103  автороти  ЗСУ:  
🔗Посилання  на  банку:  
https://send.monobank.ua/jar/6dQp7BzU7e  
💳Номер  картки  банки:  
5375  4112  0406  5218  

-  підтримати  невтомних  волонтерів  "Львівські  Бджілки":  
Моно:  
5375414143352507  
Приват:  
5363542320801872  

-  також  дуже  оперативно  треба  закрити  збір  на  автівку:  
✅  https://send.monobank.ua/jar/VFNi5n5Az
✅  Monobank:  5375411205931863
✅  ПриватБанк:  5169360017297056
✅  PayPal:  mitsynya@gmail.com  

#standwithUkraine
#nowar
#Ukraine
#stopwarinUkraine
#helpUkraine
#Львів
#Lwiv
#stopwar
#ЛьвівськіБджілки
#СлаваУкраїні

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2023
автор: Маргарита Мельничук