Гарячий спогад

У  осінь  його  роки  подалися,
Гарячий  спогад  пам’ять  колиса:
Як  добре  їм  було  в  життя  колисці
В  краю,  де  квітла  зоряна  краса!
З  дружиною  жили  під  мирним  небом,
Де  вечори  в  полоні  зоряниць.
Їм  спокій  вартували  сиві  верби
Навколо  ставу  й  побіля  криниць.
Сьогодні  вони  гілля  розгубили,
Замулився  від  вибухів  і  став.
Гніздо  їхнє  московія  розбила.
Уламок  його  спину  теж  дістав.
Лишився  він  один  у  цьому  світі,
Дружину  поховав  ще  до  війни.
Вісімдесяте  доживає  літо.
День  починає  з  пошуків  вини.
Чому  так  сталось,  відповідь  шукає
Й  знаходить,  бо  вона  в  нього  одна:
Ніколи  не  залишить  свого  краю,
Який  пошматувала  так  війна.
                                                                       27.05.2023.
Ганна  Верес  Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2023
автор: Ганна Верес