Невже не буде в шані в нас ніколи
Той, хто народу служить – не собі,
Котрий пройшов складну життєву школу
І, врешті, згас в нерівній боротьбі?
Чому так є? Задумайся, народе!
Адже це ті твої поводирі –
Сторожові твоєї волі й коду,
Хто передчасно у борні згорів.
Усе ціну свою у світі має,
Суддею усьому є тільки час,
Хоч доля іноді таких ламає,
Та небо їх незламними стріча.
Тож молодий, чи маєш сиві скроні,
Якщо землі цієї ти дитя,
Запам'ятай такими їх до скону –
Без них було би іншим всіх життя!
16.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2023
автор: Ганна Верес