НАЗАВЖДИ СІМДЕСЯТ ШІСТЬ
( В знак світлої пам'яті про дорогу мамочку )
Не кругла дата, та усе ж була́ б,
Якби ти, мамцю, бу́ла ще живою,
Усі вітання радо прийняла́ б…
Сумуємо, рідненька, за тобою.
Додався б і сьогодні рік тобі,
І він поповнив б роки життєву скриню.
Без тебе ми, матусенько, в журбі,
А біль і щем нія́к я не зупи́ню.
Зустріла б радо на порозі нас,
Всміхнулась би й до себе пригорнула.
В сімдесят шість зупинено твій час
Й ти птахою у засвіти майнула.
Слова вітання слали б ми тобі,
Пісні звучали б писані для тебе,
Аби не плакать, я кажу́ собі,
Що ти не тут… Що ти уже на Небі.
Молитву шлю за тебе в Небеса,
Такі тепер для тебе подарунки,
Лишилась біля хати вся краса
І вишиті тобою візерунки.
Хай вічний спокій буде в Небесах,
Нехай душа твоя відпочиває,
Вже йдеш до нас і ми до тебе в снах,
І біль від втрати нас не покидає.
Якби сьогодні ти була́ жива,
Тебе усі могли б ми привітати,
В сімдесят шість зібрала ти жнива
Й пішла у вічність, мамцю, спочивати.
Тобі наза́вжди є сімдесят шість,
Ця дата на табличці на могилі,
Була́ ти тут лиш стільки часу гість,
Й не зовсім ті літа́ були́ на схилі.
16.06.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР