дві доньки Долі…

В  сузір’ї  сильного  Тельця,
Поблизу  Сина  і  Отця
Маленькі  зорі  спалахнули,
Що  наші  душі  стрепенули...
Їх  лише  дві  –  перлини  ночі,
Їх  лише  дві  –  неначе  очі.
Твоя  й  моя  –  дві  доньки  Долі,
Твоя  й  моя  –  на  небі-полі...
Вони  так  близько  й  так  далеко,
Вони  думок  наших  лелеки.
Летять,  горять  і  не  згасають;
Їх  лише  ранок  десь  ховає;
І,  де  вони,  хтось  запитає;
А  прийде  вечір  –  знов  засяє
У  небі  пара  зір  гарячих,
Яких  ніхто-ніхто  не  бачить,
Крім  нас  з  тобою...

21.04.1997

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2023
автор: Ти-2