Помчу собі в космічну ніч.
Цей світ для Бога кину.
Бо в нім міраж – це звична річ.
Химерить без упину.
Нехай порядок наведе.
Я ж неможливим буду.
Мій ідеал між зір іде.
Він – ексклюзив, невсюди.
Погасне світло в плині літ.
Якась постане правда.
Скерую ж зоряний політ
У майбуття, у завтра.
Згадаєш ти мої слова,
І боротьбу, й дозвілля.
Реальність жде мене нова,
Її підхоплять хвилі.
00:12, 17.06.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2023
автор: Ти-2