Холодний дощ вже миті змиває,
І зволожує до тебе мій шлях.
Бурхливим потоком розмиває
Спогади, що блукають у полях...
Розвінчує вчорашні світлі мрії
І рясно струменить сльозами по склу.
Занотовує почуття в сувії,
Він розтривожив нашу долю згірклу...
Закутав до неба сірі фіранки,
Порозганяв співучих пташок в гаю.
А твоє серденько у ролі бранки,
Блукає серед літнього розмаю...
Стер із пам'яті закохані миті,
Порозмивав усі шляхи - дороги.
І тепер вони сумом оповиті,
Уже поблякли розкішні чертоги...
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2023
автор: Віктор Варварич