Десь за склом у вікні
Маки, мов у вісні…
Я по полю, а там
Вдалині білий Храм –
Скільки літ тут стоїть,
Ой, пройшло ж лихоліть?
В травах наче й живий,
Без дзвіниць й голови
Ти у ріднім краю,
Потерпи, говорю…
Вухом близько до стін –
Чую дихає дзвін;
Все ж чекає на нас,
Мабуть прийде той час,
Де проснеться любов
З божих слів й молитов.
В серці вчується Бог
І життя без тривог
Прийме з радістю люд,
В щасті праведний труд.
17.06.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2023
автор: Променистий менестрель