Чи не злякаєшся, як я прийду до тебе
У час солодкий літнього тепла?
Злякаєшся, кохана, зникнеш з неба -
Шукай тоді...
Була чи не була
Взаємною любов.
То гра проміння
Ввела мене в оману -
Менше з тим,
У ньому я зростав,
До тебе линув,
Аби душа, наповнена живим
Чуттям, сіяла.
О, не йди за хмари,
Мене не змушуй плакати навзрид -
Торкнутись хочу
Радості, печалі -
Аби з тобою.
Ні, не говори,
Що ми не пара,
Різні -
Надто рідні
В піднесенні сердечних почувань.
Ніколи не буває рано - пізно.
Взаємністю стирає часу грань
Кохання щире.
Бачиш, люба, сяє
Луна любові нашої - не зник
Твій усміх ніжний.
Ти мене кохаєш!!!
Веселкою вінчає небо тих,
Чия любов сильніша упереджень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2023
автор: Серафима Пант