Дуриш...
Дурнику я ж все бачу...
Всміхаєш мене у тому дурному старанні,
Мовчки вдивляюсь в твоє лукаве кохання
Питаю себе чому...
Що я для тебе значу...
Любиш...
Дурнику я ж не вірю,
Надто солодке й липке, не про мене манга...
Добре...
Давай станцюємо наше брехливе танго,
З квіточкою в зубах вийдемо у ефіри...
Хочеш...
Дурнику це ж так просто
Ось тобі і рука, і серце, і зелена кава...
Тільки не знаю де і коли, і мені цікаво,
Стане нам солоно, гірко, й гостро...
Тільки не знаю де і коли...
Стане нам двом не смішно...
Раптом відпустимо враз руки свої поспішно.?
Падаєш....
Дурнику..., я ж казала....
Двоє в падінні..
Що ж...
Нам аплодує зала...
( Експериментальний вірш)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2023
автор: Вєтка Миловець