Я полинові запахи вдихну –
А пряним шармом пахкотить левкоя.
Вплітає доля в коси сивину,
Хоч я не набулася молодою.
Ромашки ніжність – з юності привіт.
Пікантно-гострий щем безхмар’я літа.
І спогад б'є бар’єри вікові -
Не сміє мак огнистий догоріти.
Краса, як і життя – колись мине.
Летять роки, дрібнішає суцвіття…
Не будемо ми, доле, про сумне:
Левкої аромат – залишу дітям.
Дбайливий вітер ностальгію ніс.
Спішать літа... змиритись дуже важко.
Ти не торкайся, доле, сивим кіс –
Лиши мене на луках між ромашок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2023
автор: Білоозерянська Чайка