Своєю посмішкою моє серце ти розбила
на тисячу дрібних і маленьких дзеркал
в душі моєї щастя ненавмисно загубила
я потім зрозумів що тебе усе життя шукав...
Своєю фігурою холостяка на подвиг звабила
відтоді почуття як пожежа відразу загорілися
хоча взаємність чомусь крила не розправила
вважаю головне що нарешті ми зустрілися...
Своєю зачіскою гарною теж розум полонила
і зрозуміло що з тих пір мабуть я її заручник
зеленоока жінка усі мої думки заполонила
не знаю як вона знайшла від серця ключик...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2023
автор: Дмитрий Погребняк 555