Стели свої стежки-дороги білим цвітом,
Живи у мирі й злагоді з самим собою,
І перед Господом ти будь завжди в отвіті –
Тоді і щастя не обернеться журбою.
Воно пригорнеться до тебе гарячіше,
Пошле тобі ясне проміння зоряниць,
Лови його з любов’ю в серце ти хутчіше,
Бо радість щастя – найпрекрасніша з скарбниць.
У щасті жити – для душі свята відрада,
Не мерехтіння, а горіння золоте.
Гармонія хай квітне затишного саду,
Її крислате віття буйно хай росте.
Любові повні розкриваються бруньки –
Які ж хвилини дорогі і серцю милі!
На небі щастя загоряються зірки,
І вечір леготом тобі розправить крила.
Засяють намистинки щастя перлами,
Ріки життя твого надійна течія
До тебе берегом заквітчаним повернена,
В гармонії твоя душа завжди сія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А