Вони ішли, тримаючись за руки,
Як в юності, хоч вже за сімдесят.
Вони за приклад стали дітям й внукам.
Кохання їхнє - яблуневий сад,
Який щороку, як і вперше квітне,
Коли приходить із надією весна.
А восени плодами вкриті віти,
Як старість їхня, що добром рясна...
Вони кохання перше зберігали,
Як Богом даний той безцінний дар.
За руки взявшись труднощі долали
І парою кружляли серед хмар.
Їх таємниця - лебедина вірність,
Одна любов на двох і навіки.
А ще - така проста і щира ніжність,
Коли воркують вдвох, як голубки.
Їх сивина - то часу нагорода,
Любов долала відстані й розлуки.
Краса душі - життя незмінна мода!
Вони ішли, тримаючись за руки...
19.06.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2023
автор: Finist