***
Ми починаємо
Своє життя
З плачу та крику --
В надіях подиху
Утвердження..,
Ми стараємось твердо
Стояти та іти впевнено,
Бо це є самостійність
Свого дійсного творення..,
Ми вчимося читати дні
Та говорити бажання,
Якими направляємось
До цілі..,
Ми працюємо та віддихаємо,
Щоби нагромаджувати
Цінності,
Які тратимо на безцільність,
Що нас знищує
І..,
Часто, не розуміємо
Тої скритої брехні навколишнього
Світу,
Якою нас ведуть --
Довірливих, обіцянками :
Авантюристи,
Бандити,
Збоченці,
Злодії,
Брехуни влади --
В свої сіті марнотратної
Вигоди,
Бо вони, осліплені, своїм
Его --
Також смертні,
Як ми всі..,
А на порозі Смерті
Платять відкупні пустотою
Фінансів
Таким же, як вони --
Проспособленцям життя,
Щоби, десь, у Задзеркаллі,
Закуті вже своїми бажаннями
Пустоти --
Скреготіли зубами та вили
В пустелі Страху,
Як пропалі Душі,
Що вбили своє найдорожче
Людське духовне
Ще при житті..,
Бо
Ми починаємо
Своє життя
З плачу та крику --
В надіях подиху
Утвердження людяності
Честі,
В собі...
-------------------------------------------
19.06.2023; Paris (A-a)
=======================
(!!!)
Автор публікації :::
Катинський Орест (Katynskyy Orest)
==========================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2023
автор: MAX-SABAREN